Бердичів Сіті
Понеділок, 20.11.2017, 03:07
Меню сайту
Корисні закладки
Відправка СМС
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Форма входу

Головна » 2012 » Червень » 9 » Місто в передчутті відкриття Верхнього Храму Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Бердичівської
00:46
Місто в передчутті відкриття Верхнього Храму Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Бердичівської
Сьогодні, 9 червня в місті Бердичеві, рівно 258 років тому в нашому місті (1754 року) було відкрито та освячено верхній костел католицького ордену Босих Кармелітів київським єпископом Каетаном Солтиком. Через більш ніж два з половиною століття подію буде повторено. Очевидно, що подолання наслідків діяльності царського російського, а пізніше комуністичного режиму на теренах України ще довго потребуватимуть докладення часу, коштів та зусиль особливо у сфері духовній. Нагадаємо, більше десяти років пішло у ченців у XVIII столітті, щоб над нижнім костелом піднялася типова базиліка, що має форму латинського хреста - верхній костел.

Загалом, у другій половині ХVІІІ до початку ХІХ століття католицька церква в Бердичеві набуває чітких культурно-просвітницьких обрисів: відомий кляштор Кармелітів, чудотворний Образ, одна з найкращих у східній Європі друкарня, значні землі у власності, величезна кількість паломників, лікарня та школа зі статусом губернської гімназії. Здавалося, орден Босих Кармелітів став однією з невід’ємною перлиною Бердичева. Втім усі ці досягнення менш ніж за пів століття були перекреслені царською владою. Вже у середині ХІХ ст. процес консолідації суспільства в межах Російської імперії починає набувати систематичного та всеохоплюючого характеру. Москва реалізовувала чіткий план перетворення Правобережної України в «істинно російську землю». На повну силу почав відбуватися процес русифікації. Хоча першочергова мета російської політики полягала в послабленні польських впливів на Правобережжі, вона лишила також глибокий відбиток на українському селянстві та єврейському населенні міст краю.

У листопаді 1831 р. Микола І утворив спеціальну комісію в справах західних губерній. Голова комісії Віктор Кочубей мав наказ «привести у відповідність з великоруськими губерніями всі західні землі в усіх галузях життя». За кілька місяців позакривали всі польські школи (українських майже не було), а шкільну справу реорганізували на імперських засадах із переведенням навчання на російську мову. В Кременці закрили славетний польський ліцей. Натомість у Києві заснували російський університет Св. Володимира. Характеризуючи завдання нового університету, міністр освіти Сергій Уваров відверто сказав: «Університет Св. Володимира – моє творіння. Але я першим ліквідую його, якщо він не виконуватиме своєї мети… поширювати російську освіту і російську національність на спольщених землях Західної Росії».

Ще після першого поділу Польщі до складу Росії повністю увійшли території з населенням, більшість якого римо-католики та греко-католики. Таким чином, проблема католицизму, а точніше проблема політики щодо віросповідань, з'явилася у православній Російській імперії вже одразу, після першого поділу Речі Посполитої, а вже остаточно загострилась після другого поділу.

У цей час становище Католицької Церкви у Російській імперії визначали два чинники: підпорядкування православ'я самодержавству та падіння значення і ваги папства на світовій політичній арені. Політика цариці Катерини щодо релігійних питань носила наступний характер — підпорядкувати Церкву своїм інтересам і абсолютній владі. У цьому ж напрямку вона здійснювала свою політику і наміри щодо Католицької Церкви, розвинена структура якої опинилась на території Росії.

Така діяльність призвела до кардинальної зміни ситуації. Римо-католицька церква, а з нею Орден Босих Кармелітів на Бердичівщині потрапив у півторасотрічний летаргічний сон. За кілька років монастирі кармелітів було ліквідовано. Численні здобутки були втрачені.



Лише зі здобуттям Україною незалежності, країна входить до світового й європейського політичного процесу, що має у свою чергу, певний релігійний аспект. Загалом, геополітична ситуація України визначається не тільки її географічним розташуванням у Східній Європі, між Сходом і Заходом. На ній позначається також перебування України на порубіжжі мусульманської і християнської цивілізацій, по її землях пролягає на додаток до цього, межа між католицько-протестантським і переважно православним світом. Це й визначає значною мірою взаємозв'язок релігійно-політичних процесів всередині країни та за її межами.

Фактично час, який пройшов від набуття Україною незалежності пішов для Католицької церкви на те, щоб повернути втрачені позиції. Хоча без сумніву з’явилися і безумовні серйозні здобутки.

Про відродження Католицької Церкви в Україні красномовно свідчить факт, що лише за 10 років незалежності нашої держави кількість римсько-католицьких парафіяльних громад зросла більше ніж в 6 разів і досягла 816. В Україні активно розвиваються римо-католицькі богословські навчальні заклади, Церква проводить велику роботу по наданню благодійної допомоги. Сьогодні Орден Босих Кармелітів в нашій державі присутній в Києві, Бердичеві та Харкові.Серед міст України, де був присутній Орден, Львів перестав бути осередком кармелітанства в нашій державі. У місті Лева, лишився лише чудовий храм Св. Михаїла у бароковому стилі, який тепер належить ордену студитів. В Кам’янці-Подільському від кармелітської спільноти на сьогодні не лишилося й сліду. У Києві, в святошинському районі міста храм ченців лише будується. Реальним центром, який зберігає культурно-історично-духовні традиції ордену на теренах України Босих Кармелітів лишається лише Бердичів.

На Бердичівщині Орден Босих Кармелітів стоїть на «двох китах»: монастир, який входить до сотні найвизначніших пам’яток України та Чудотворна ікона Матері Божої, яка кожного року збирає навколо себе тисячі паломників та жителів міста. Загалом, Орден у світі, за час свого існування акумулював значну кількість талановитих людей, які зробили ґрунтовний внесок у науку, культуру, мистецтво, і звичайно релігію. Трьох членів ордену звели до рівня святих.

В нашому місті Кармеліти поступово, але впевнено відновлюють свої позиції, після століть занепаду, внаслідок московського панування. Аргументом цьому стане сьогоднішній день, 9 червня, коли рівно через 258 років плин історії в місті знову пройде в тій самій точці, але вже в третьому тисячолітті. Відкриття після тривалої реконструкції верхнього костелу Санктуарію Матері Божої Бердичівської стане ще одним кроком подальшого розвитку. Як і коронація ікони у липні 1756 року сьогоднішня подія матиме без сумніву надзвичайно важливе значення.

Автор: Олексій Побережний
Категорія: Новини | Переглядів: 889 | Додав: Alexeyntsa | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Погода
незаБУДЬМО
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Онлайн радіо
Лайв ФМ 102.0 Бердичів
Онлайн Радио
Друзі сайту




  • Live FM Радіо Бердичівлян
  • Бердичівська ГО "Стимул"
  • Блог Олексія Побережного
  • Категорії розділу
    Новини [338]
    Новини Бердичева
    2017 © Бердичів СІТІ. Всі права захищені. Безкоштовний хостинг uCoz