З 16 по 22 лютого пройде масляний тиждень, на якій прийнято пекти млинці і ходити один до одного в гості.

Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичної культури, що зберігся і після прийняття християнства. Слов'яни святкували його в дні весняного рівнодення, а головним сенсом всіх заходів було бажання задобрити природу, щоб отримати хороший урожай.Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирним, або Сиропусним тижні (згідно з церковними традиціями, можна їсти рибні і молочно-яєчні страви, а ось від м'яса вже належить відмовитися аж до Великодня), але це не змінило її внутрішньої суті.  Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту. Відзначати масляну було прийнято катанням на санках з крижаних гір, запалюванням багать. Ну і звичайно, пекти млинці, адже млинець - символ сонця.

Правда, в Україні на Сирною тижня їли не стільки млинці, скільки вареники та інші молочні страви. Так, на Слобожанщині обов'язково готували кашу й оладки, в Центральній Україні - гречані млинці та вареники з сиром і сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, зварена на сметані), а також галушки з бринзою і грибною юшкою. У всіх регіонах не відмовляли собі в різноманітних рибних стравах.

Оскільки попереду у нас сім тижнів суворої стриманості (Великий піст триватиме з 23 лютого по 11 квітня), то зараз просто необхідно наїстися самим і щедро почастувати рідних і близьких смачними варениками, жирними млинцями, пишними сирниками і здобними пирогами. Крім того, згідно старовинним козацьким звичаєм, на Масляну не гріх трохи побалувати себе міцними напоями. Правда, в нинішньому році з-за війни на сході України та річниці розстрілу Небесної сотні на Майдані церква закликає відмовитися від гучних і веселих гулянь і направити свої сили на благодійність.

Кожен день Масляної має свою назву і традиції.

Понеділок

Понеділок іменують «Зустріччю», раніше в понеділок ходили з опудалом по селі і будували гірки для катання. Зараз обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних. Потрібно відзначити, що під час воєн Масляну святкували тихо, направляючи спільні зусилля на допомогу воїнам, пораненим, сиротам і вдовам...

Вівторок

У вівторок, званий «Заігришом», люди ходять в гості, а прийшли пригощають млинцями. Також у вівторок прийнято веселитися, кататися з гірок і грати в рухливі ігри на вулиці. Масленого вівторка особливо чекала молодь. Адже в цей день парубки вибирали собі наречених, а дівчата вибирали суджених. Для цього вони влаштовували вечорниці.

Середа

Середу називають «Ласункою»: зяті відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників і млинців: борошно, молоко, масло, яйця, сир... Тещі повинні ситно нагодувати мужів своїх дочок, а щоб розвеселити їх під час трапези, будинок запрошують і інших родичів.

Четвер

Широкий четвер широко відомий кулачними боями і кінськими перегонами. Сенс Широкого четверга, як і всієї Масляної - виплеск накопичилася за зиму негативної енергії і дозвіл конфліктів між людьми. В давнину ці бої були далеко не безневинними, але зараз вони носять більше ігрової і жартівливий характер. Головна дія в четвер - штурм снігового містечка. А ще починали опудало Масляної возити і колядувати: вбрані діти ходили від хати до хати і співали: «Тринці-Бринці, печіть млинці!», випрошуючи таким чином собі частування на святковий вечір.

П'ятниця

У п'ятницю з візитом до зятям збираються тещі на «Тещині вечірки». У цей день матері ласують млинцями в будинку дочок і хвалять зятів.

Субота

Субота - особливий день, званий «Зовичні посиденьки», юні дружини запрошували до себе в гості старших сестер своїх подружжя, дарували їм подарунки і пригощали млинцями.

Неділя

Неділя - самий головний день Масляної, відомий як «Прощена неділя». В цей день всі віруючі і ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить».
У Прощену неділю треба було відвідати рідних і сусідів, щоб попросити пробачення за всі образи і, якщо близькі ворогували, обов'язково помиритися. Заможні люди відвідували бідних. У людей похилого віку, вдів і сиріт просили вибачення і приносили їм пісні продукти: крупи, сухі та солоні гриби, овочі та олію. Всі справи намагалися закінчити до заходу сонця, щоб смиренно і без суєти налаштуватися на посаду.

Джерело: Українські Новини