Бердичівлянам не вистачає громадських туалетів - 26 Липня 2012

Мешканка Бердичева днями звернулася в управління ЖКГ міської ради з проханням поставити поблизу її помешкання громадський туалет. Справа в тому, що вона проживає на Площі Будівельників, поблизу кінцевих зупинок автобусних маршрутів №1А та №6. Відсутність громадської вбиральні призводить до того, що водії маршруток та пасажири, котрі очікують транспорт справляють свої природні потреби просто під ворота бердичівлянам, що живуть поруч із зупинкою.

Відтепер жінці увірвався терпець і вона вирішила звернутися з проханням до чиновників. Як виявилось, за офіційною інформацією в Бердичеві громадських туалетів є… аж 60. Попри це, найчастіше, за термінової природної потреби туалету в місті знайти практично не можливо. Навіть якщо пошуки й завершилися успіхом, то скористатися «будівлею невідомого архітектора» неможливо через бруд та абсолютні антисанітарні умови.

Як повідомляє РІО-Бердичів, жінці досі конкретної відповіді з приводу її прохання поки що не надали.

В Житомирі ця ж проблема зрушилася з мертвої точки. Там, молоді громадські активісти з ДемАльянсу та Академії Практичної Адвокації провели кампанію «Шукаємо туалети». В ході даної кампанії було здійснено попередній моніторинг сфери, виявлені основні проблеми, актуалізовано дане питання в суспільстві, створено попередню мапу туалетів міста Житомир налагоджено контакт з комунальним господарствами міста. Кульмінацією пошуків стала акція під стінами міської ради з назвою: «Горщик чи мер: хто мій надійний партнер?»

Проаналізувавши інформацію, отриману в результаті реалізації кампанії «Шукаємо туалети» активісти зробили доволі показові висновки:

1. Місту не вистачає туалетів (на 1 туалет припадає близько 13,5 тис. жителів).
2. Густота розподілення туалетів по місту є нерівномірною, а деякі райони міста взагалі не мають громадських туалетів.
3. Влада не реагує на ініціативи громадян, створюючи лише відписки на звернення та скарги, по суті, ігноруючи порушення ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
4. Санітарний стан більшості туалетів бажає бути кращим, а значить санітарно-епідеміологічна інспекція не виконує своїх обов’язків.
5. Інфраструктура туалетів (вказівники, мапи) не розвинена.
6. Із населенням не проводиться навчально-виховна робота із підвищення санітарно-гігієнічної культури. Люди бояться попросити відвідати туалет в установі, але не бояться порушувати Закон, йдучи у кущі.
7. В жодному із громадських туалетів немає пристосування для людей з особливими потребами.
8. За відсутності бюджетних коштів необхідно відкрити для вільного користування туалети комерційних закладів та установ на безоплатній основі.

Наразі організаторами готується проект Рішення Про вжиття заходів щодо усунення проблем у сфері вбиралень м. Житомира, яке після опублікування і обговорення із громадою буде передане міському голові для розгляду та затвердження на засіданні виконавчого комітету Житомирської міської ради.

Очевидно, що ситуація в Бердичеві нічим не краща, аніж у нашому обласному центрі. Попри це, чи з’являться у «найкращому місті на землі» активісти, які зможуть відверто захистити інтереси громади у цьому доволі інтимному питанні?

Мапа громадських туалетів Житомира створена активістами Демократичного Альянсу: http://bit.ly/ZTualet_map.