Інформація про зміну євроінтеграційних прагнень на Митний союз від прем’єр-міністра України Миколи Азарова шокувала бердичівлян. Перші незгодні виявили свою позицію на акції з вимогою демонтувати пам’ятник Леніну біля виконкому ще 22 листопада. Саме тоді голови місцевих осередків ВО «Свобода» Олексій Побережний та «Удару Віталія Кличка» Едуарда Томашевського заявили, що «з Леніним йти в Європу абсурдно, так як він ставив собі за мету знищити Україну як державу». Жалюгідність присутніх комуністів лише підтверджувала актуальність твердження «Геть від Москви». Як наслідок, частина демократично налаштованих патріотів ще на акції координувалася для виїзду на ЄвроМайдан у столицю. 

Бурхливий потік людей у вікенд на Європейській площі в Києві надихнув до дій навіть найпесимістичніших бердичівлян. В душах українців розгоралася надія на новий Майдан, який вирішить долю України згідно з волею народу. За нашою інформацією 24 листопада в опозиційних заходах у столиці брало участь близько двох сотень бердичівлян. Менше половини з них діставалися організовано через партійні структури. Переважна більшість – це люди молодого та середнього віку, які працюють на роботі і не мають змоги бути довгий період в гущі подій. Натомість найактивніше долучилися до акції бердичівляни, які навчаються у столичних вишах. Як і в 2004-му свою громадянську позицію вийшли відстоювати представники Могилянки, Київського політеху та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

А ось у Бердичеві 25 листопда, в понеділок, було підписано звернення до міського голови, щоб той скликав позачергову сесію і надіслав вимогу до Президента України Віктора Януковича про відправлення у відставку Кабінету міністрів та повернення на шлях підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Лист завізували голови політичних партій ВО «Свобода», Удару, Народного руху України та громадські організації козаків, Міжнародного товариства прав людини, Товариства «Просвіта», Меморіалу імені Василя Стуса та інші. 

З цього моменту розпочався збір підписів активістами націоналістичної сили. За кілька годин на початку робочого тижня свободівці вже мали на руках підтримку європейського напрямку руху України більш як сотні бердичівлян. Робота по збору підписів продовжилася й в наступні дні. Станом на вечір середи більше трьох сотень містян виявили свою позицію. Під час збору підписів на площі Центральній до свободівців долучається значна кількість небайдужих містян. Саме тому можемо говорити про існування нашого, бердичівського, ЄвроМайдану. На Житомирщині, як і всюди по Україні, поширена практика висловлювання власної позиції на головній площі міста, по-європейськи врешті-решт. Зокрема, активісти євроінтегратори органіовали майдани в Житомирі, Новоград-Волинську, Коростишеві. А в Малині міська рада підтримала євроінтеграцію і взагалі підняла стяг Євросоюзу поруч з прапором міста (32 депутати із 33 присутніх більшістю проголосували «за» таке рішення 26 листопада). 

Чи спроможеться наша Бердичівська міська рада зібратися й прийняти звернення до Президента досі лишається невідомим. В той же час, представники опозиції в місті продовжують гуртувати людей, яким не байдужа доля України. Щодня вони збираються починаючи з 16:00 на площі Центральній. По суті, на сьогодні це і є оргкомітет ЄвроМайдану у Бердичеві: тут можна сконтактуватися з бажаючими виїздити на столицю, і обмінятися останніми новинами, і об’єднати наявні ресурси. Організатори запевняють, що Україна – це Європа, а ось якщо хтось з чиновників чи тим паче обранців живе східними цінностями, то для таких може й не варто кататися на Захід.