Дехто став шепотіти про відставку, таку модну зараз у християнському світі (кардинал Любомир Гузар, Папа Римський Бенедикт ХVI). Але Патріарх мав на увазі інше: він запропонував після його смерті не спішити з виборами нового Патріарха, а обрати його тільки в разі об'єднання з частиною УПЦ Московського патріархату. 

Для цього з властивою Патріарху Філарету мудрістю і рішучістю провів реформу Статуту про управління Церквою - зокрема, вводиться посада намісника Патріарха, що дасть можливість не залишатися Церкві жодного дня без вищого управління у міжпатріарший період та мінімізує боротьбу за владу в Церкві. 

Слова Патріарха Філарета прозвучали на Соборі як заповіт: "Якщо після моєї смерті ситуація складеться таким чином, що вдасться скликати об'єднавчий Собор УПЦ КП і УПЦ МП, то не треба обирати свого Патріарха, а дочекатися на цьому Соборі виборів спільного Патріарха". 

На Соборі пройшла гаряча дискусія з цього приводу. Так професор Дмитро Степовик застерігав, що промосковські сили можуть зірвати такий Собор і тоді Київський патріархат залишиться без Патріарха. Владика Філарет відрізав: "Я покладаю це на волю Божу, на місцеблюстителя і Собор!". 

Патріарх говорив наче про передбачення: "В УПЦ МП більше єпископів і новий Патріарх буде обраний з їх, з московської сторони. Але боятися цього не треба і як вони погодяться на об'єднавчий Собор - треба їх обняти і розцілувати. Такі як Агафангел Одеський ніколи не порвуть з Москвою і не прийдуть на Собор. Тож і обирати Патріарха будуть з тих, хто за українську Церкву". 

Багатьом делегатам Собору кидалося у вічі, що Патріарх Філарет говорив про свою швидку смерть з такою впевненістю, наче він знає її дату. Всі суперечки про свою смерть Патріарх вислухав з дивовожним спокоєм і зацікавленістю... Уже тільки цим Помісний Собор приречений ввійти в історію українського православія... 

В результаті голосування 6 делегатів Собору висловилися проти пропозиції Патріарха про обрання намісника, 7 - утримались, а 132 - за. 

Василь ЧЕПУРНИЙ 

Нагадаємо, лише у місті Бердичеві православні разом мають більше десяти приходів у Бердичівському районі близько сорока. Мудрість патріарха Філарета може практично реалізувати прагнення українців до православної віри на своїй Богом даній землі. 

15 березня 1997 року утворилася перша конфесія УПЦ КП в Бердичеві в одному з приміщень колишнього Будинку культури рафінадного заводу єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав зі священиками Житомирського Свято-Михайлівського собору здійснили освячення Преображенського храму УПЦ КП. Під час першого богослужіння, на яке зібралося чимало мешканців міста переважно похилого віку, бажаючі мали змогу сповідатися й причаститися. Того дня українське духовне відродження дійшло й до Бердичева. 

Ще через два місяці (17 травня) відбулося освячення церкви Успіня Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату у приміщенні колишнього Будинку культури цегельного заводу, в якому того дня зібралося понад 60 бердичівлян. Цю Богоугодну справу здійснили єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав разом зі священиками Свято-Михайлівського собору і Бердичівської Преображенської церкви.

Олексій ПОБЕРЕЖНИЙ